Як засклити та утеплити балкон правильно?

Для балконів центральних вулиць великих міст повинен бути витриманий загальний стиль. Кожна людина вважає за необхідне зробити комфорт у своїй оселі. Сьогодні розглянемо скління та утеплення балконів як ефективний засіб для створення затишку та додаткового житлового простору.

Перш ніж приступити до засклення, необхідно визначитися з типом конструкції. Існують два основних варіанти: холодне та тепле засклення. Холодне засклення (алюмінієвий профіль) захищає від опадів, пилу та вітру, але не забезпечує теплоізоляції. Тепле засклення (ПВХ або дерев'яний профіль з двокамерним склопакетом) дозволяє використовувати балкон як повноцінне приміщення цілий рік.

Етапи правильного засклення та утеплення це демонтаж старих конструкцій, ремонт та підсилення балконної плити (за необхідності), монтаж нового парапету або підсилення існуючого, встановлення віконних конструкцій, герметизація всіх стиків та швів монтажною піною.

Після засклення приступають до утеплення. Порядок робіт це гідроізоляція підлоги, утеплення підлоги (лаги + утеплювач або стяжка по утеплювачу), утеплення стін та парапету, утеплення стелі, пароізоляція всіх поверхонь, внутрішнє оздоблення (вагонка, пластикові панелі, гіпсокартон).

Важливий момент це вентиляція. На утепленому балконі обов'язково потрібно забезпечити циркуляцію повітря, щоб уникнути утворення конденсату та цвілі. Найпростіше рішення це встановлення віконного клапана припливної вентиляції.

Якщо планується об'єднання балкона з кімнатою, необхідно отримати відповідний дозвіл та врахувати додаткове навантаження на несучі конструкції. Демонтаж підвіконного блоку можливий тільки якщо він не є частиною несучої стіни.

Орієнтовний бюджет комплексного засклення та утеплення балкона «під ключ» залежить від площі, обраних матеріалів та складності робіт. Інвестиція окупається протягом 3-5 опалювальних сезонів за рахунок економії на опаленні.

Найчастіша помилка це спроба зробити тепле засклення на старому парапеті без оцінки несучої здатності плити. Спочатку обстеження і за потреби підсилення каркасом, і лише потім вибір профілю та скла.

Порядок робіт, який ми вважаємо правильним: демонтаж старих конструкцій, підготовка та підсилення основи, монтаж каркасу й парапету, встановлення профільної системи, дах і водовідведення, утеплення, оздоблення, електрика та фінішні деталі.

Окремо продумайте вентиляцію. Герметичний теплий балкон без припливу повітря завжди дає конденсат на склі. Рішенням є провітрювальна фурнітура, клапан або звичка коротко провітрювати приміщення двічі на день.

Оптимальна послідовність робіт виглядає так: утеплення та обшивка парапету, засклення, утеплення підлоги, утеплення стелі. Поетапність важлива, бо кожен наступний шар закриває стики попереднього і прибирає містки холоду.

Парапет спершу звільняють від старих бетонних плит, шиферу та іржавої обшивки. Далі можливі два сценарії: спочатку зовнішня обшивка сайдингом по каркасу, а потім утеплювач зсередини, або спочатку утеплювач на парапет, а вже потім зовнішня і внутрішня обшивка. Другий варіант технологічніший, бо утеплювач лягає суцільно, без порожнин у каркасі.

Підлогу перед утепленням вирівнюють і закривають тріщини, після чого укладають утеплювач так, щоб він заповнив увесь простір без щілин по периметру. Стелю утеплюють обов'язково: саме через неї на верхніх поверхах іде найбільша частка втрат.

Внутрішнє оздоблення підбирають під вологість: пластикові панелі або МДФ з вологостійким покриттям для звичайного балкона, дерев'яна вагонка чи гіпсокартон під фарбування для утепленої лоджії, приєднаної до кімнати.

Реалістичні очікування важливі: навіть бездоганно утеплений балкон без власного джерела тепла взимку буде на кілька градусів холоднішим за кімнату. Якщо потрібна повноцінна житлова температура, закладайте теплу підлогу або електроконвектор ще на етапі проєкту.

Перед замовленням засклення важливо визначити сценарій використання: технічний простір для зберігання, зона відпочинку чи повноцінне продовження кімнати. Від цього залежить і профіль, і склопакет, і бюджет, який зазвичай відрізняється у 2-3 рази.

Обов'язковий етап це оцінка несучої здатності плити. Замірник перевіряє стан бетону, арматури та парапету, і лише після цього визначає, чи можливий винос та яка максимальна вага конструкції допустима.